Порядок звернення стягнення на майно боржника визначено Законом України «Про виконавче провадження». Враховуючи, що з 08.03.2011 року в силу вступила нова редакція Закону України «Про виконавче провадження», відповідно і діють нові вимоги та особливості. Так перед реалізацією будь-якого майна боржника, державний виконавець повинен описати відповідне майно, яке йому належить. Після опису, проводиться визначення вартості майна. Визначення вартості проводиться державним виконавцем за ринковими цінами,якщо вартість майна не перевищує сто п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що діють на день визначення вартості майна – згідно нової редакції закону, а згідно попередньої - визначення вартості проводиться державним виконавцем за ринковими цінами,якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності. В тому випадку, коли визначити вартість майна складно або якщо одна із сторін виконавчого провадження заперечує проти передачі арештованого майна для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта
оціночної діяльності. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем. Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з
обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 ЗУ «Про виконавче провадження», здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Якщо порівнювати це із попереднім законом, то відмінність полягає у тому, що згідно попередньої редакції, майно не можна було реалізовувати на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах). Не реалізоване на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі не реалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як
на 50 відсотків початкової вартості майна. У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою
нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. Проводячи аналіз самої реалізації, варто зазначити, що згідно попередньої редакції закону, уцінка майна проводилась лише один раз у розмірі не більше 30 відсотків, а заставного – не більше 25 відсотків. Беручи до уваги усі нововведення, які зробив законодавець, ми можемо зробити висновок, що ймовірність швидшого повернення коштів стягувачу та виконання рішень судів чи інших органів збільшилась.
|
