П`ятниця, 2024-03-29, 1:58 PM
Вітаю Вас Гість

Франківський відділ ДВС Львівського МУЮ

Головна » 2011 » Червень » 23 » Принципи виконавчого провадження
10:55 AM
Принципи виконавчого провадження

      Виконавче провадження в Україні побудоване на демократичних принципах (засадах, основах). Вони закріплені в нормах права і в них відображені правові погляди українського народу на завдання і мету виконавчого провадження, його організаційну побудову і функціональну діяльність органів державної виконавчої служби, їх повноваження, порядок здійснення та правове становище учасників виконавчого провадження і осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій.

       Демократичний зміст принципів виконавчого провадження полягає в тому, що для них характерні: рівність громадян перед законом і органом державної виконавчої служби; недоторканність людини; недоторканність житла; гласність провадження; здійснення провадження державною мовою; диспозитивність у реалізації суб'єктивних прав особами, які беруть участь у виконавчому провадженні; об'єктивна істина, змагальність, доступність, безпосередність здійснення виконавчих дій і публічний характер провадження.

     Принцип законності вимагає, щоб уся діяльність органів державної виконавчої служби була підпорядкована законові, щоб усі суб'єкти правовідносин — особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, суворо дотримувалися і виконували вимоги чинного законодавства, яке врегульовує порядок виконавчого провадження.

      Принцип законності виконавчого провадження має Конституційну основу. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ця конституційна вимога повністю стосується органів державної виконавчої влади та їх посадових осіб.

      Цей принцип вимагає, щоб законові була підпорядкована не тільки діяльність державної виконавчої служби і її посадової особи — державного виконавця, але й усіх учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій.

      У ч. 1 ст. 68 Конституції України проголошено, що громадяни зобов'язані неухильно додержуватися Конституції України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

     Гарантіями принципу законності у виконавчому провадженні є контроль за правильністю, повнотою і своєчасністю виконання рішень державним виконавцем, здійснений начальником відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівником вищестоящого органу.

    Принцип рівності громадян перед законом і органом державної виконавчої служби має конституційну основу. Конституцією України закріплюється, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками (ст. 24).

      Цей принцип передбачає рівну можливість усіх громадян брати участь у виконавчому провадженні, перебувати у правовому становищі визначеної законом процесуальної особи сторони — стягувача і боржника, представника тощо і в рівній мірі здійснювати закріплені Законом «Про виконавче провадження» за такими суб'єктами їх права і виконувати покладені на них обов'язки.

    Принцип недоторканності людини закріплює, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. З Конституції).Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (ст. 29 Конституції).

    У виконавчому провадженні повністю провадиться в життя принцип недоторканності особи. Забороняється у будь-якій формі посягати на свободу і гідність громадян, тобто осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні. Законодавство про виконавче провадження забезпечує реалізацію підвідомчих йому рішень, ухвал, постанов примусово та іншими заходами.

     Принцип недоторканності людини, реалізований у виконавчому провадженні, сприяє зміцненню законності, є гарантією прав і свобод громадян та відповідає засобам захисту цивільних прав, визначених у Цивільному кодексі України.  

     Об'єктом виконання залишаються майно і певні дії боржника. Шляхом зменшення матеріальних благ боржника відбувається поновлення порушених прав стягувача у зв’язку з чим досягається мета виконавчого провадження. Тому звернення стягнення на особу боржника не відповідало б способам і засобам захисту цивільних прав. Гарантіями принципу недоторканності людини є право заінтересованої особи оскаржити дії державного виконавця до суду, а також можливість притягнення його до кримінальної і адміністративної відповідальності

        Принцип недоторканності житла - цей принцип підтверджує демократичний характер правового статусу особи в суспільстві і є гарантією охорони матеріальних інтересів та особистого життя громадян. Принцип недоторканності житла притаманний виконавчому провадженню і діє в ньому специфічно.

        Конституція України гарантує кожному недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла або іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за мотивованим рішенням суду (ст. 30). Тому не будуть порушенням принципу недоторканності житла дії судового виконавця з примусової реалізації рішення шляхом накладення стягнення на майно боржника, яке знаходиться в його жилому приміщенні та житлі інших осіб. При проведенні виконавчих дій державний виконавець має право входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, провадити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці приміщення і сховища (ст. 11 Закону «Про виконавче провадження»).

       Принцип гласності закріплює відкритість виконавчого провадження для сторін, інших осіб, які беруть у ньому участь, осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій та широкої громадськості

       Для сторін та інших учасників виконавчого провадження відкритість полягає в тому, що вони мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, брати участь у проведенні виконавчих дій (ст. 12 Закону), бути проінформованими: про місце і час проведення виконавчих дій (статті 20, 29 Закону), про відкриття виконавчого провадження (ст. 19,31 Закону), про зупинення і закриття виконавчого провадження (статті 37,38,49,31 Закону), про відновлення виконавчого провадження (ст.51,31 Закону), про їх права і обов'язки (ст. 12  Закону).

       Принцип державної мови  

       Ст. 10 Конституції України передбачено, що державною мовою в Україні є українська мова та гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

        Особам, що беруть участь у виконавчому провадженні і не володіють мовою, якою здійснюється провадження, забезпечується право робити заяви, давати пояснення, заявляти клопотання рідною мовою, а також користуватися послугами перекладача.

        Статтею 14 цього Закону передбачено, що в разі необхідності під час провадження виконавчих дій державний виконавець або сторони (їх представники) можуть запросити перекладача. Особі, якій потрібні послуги перекладача, державний виконавець надає строк для цього запрошення (10 днів) Коли зазначена особа не забезпечить участі перекладача у визначений строк, його може призначити своєю постановою державний виконавець.

        За виконану роботу перекладач має право на винагороду, що належить до витрат, пов'язаних із провадженням виконавчих дій, які несуть сторони та інші особи виконавчого провадження.

        Принцип диспозитивності

        У виконавчому провадженні цей принцип закріплений у нормативному визначенні правового становища сторін та інших осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні, і дозволяє їм вільно розпоряджатися належними їм матеріальними і процесуальними правами та активно впливати на розвиток виконавчого провадження.

       Виконавче провадження про примусове виконання рішення відкривається державним виконавцем за заявою стягувача або його представника (ст. 19  Закону), який може відмовитися від стягнення і вимагати повернення виконавчого документа (ст. 26 Закону). Сторони мають право укладати мирову угоду, оспорювати належність майна, його оцінку та інше.

      Принцип юридичної істини

      Цей принцип відтворений у ст. 11 Закону, яка зобов'язує державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, передбачених законом і зазначених у виконавчому документі, неупереджено, своєчасно і повно вчиняти виконавчі дії, роз'яснювати сторонам їх права та обов'язки і сприяти у їх реалізації.

          Відповідно до цього державний виконавець повинен при пред'явленні до нього виконавчого документа до стягнення перевірити: а) відповідність виконавчого документа вимогам, які до нього пред'являються законом (ст. 18 Закону); б) дотримання строків пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання (ст. 22 Закону); в) дотримання правил про місце виконання (ст. 20  Закону).

       Принцип змагальності - закріплений у нормативних правилах, що надає можливість сторонам, іншим особам, які беруть участь у виконавчому провадженні, подавати додаткові матеріали, давати усні і письмові пояснення у процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження.

         Принцип змагальності повністю діє у провадженні при оскарженні дії (бездіяльності) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби як у порядку підлеглості, так і до суду, а також із розгляду вимоги про виключення майна з опису, про відшкодування стягувачу нанесених збитків, заподіяних юридичною особою, що провадила стягнення, чи державним виконавцем

        Принцип доступності у виконавчому провадженні полягає в забезпеченні стягувачеві та іншим заінтересованим особам, які мають право на примусове виконання рішення суду чи іншого не судового органу, фактичну його реалізацію.

     Про доступність виконавчого провадження свідчить норма ст. 41 Закону, якою врегульований правовий режим витрат, пов'язаних із проведенням виконавчих дій. Ними є витрати на організацію і проведення виконавчих дій із спеціального фонду виконавчого провадження, а також кошти сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, до яких, зокрема, належать кош­ти, витрачені на: 1) перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника; 2) оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштовий переказ стягувачеві стягнених сум; 4) розшук боржника, його майна або розшук дитини; 5) оголошення в засобах масової інформації (наприклад, про публічні торги); 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження 7) інші витрати.

         Процесуальний порядок реалізації заходів примусового виконання, вчинення інших дій із виконання та процесуально-правове становище учасників виконавчого провадження чітко визначені Законом «Про виконавче провадження». Він простий і зрозумілий для суб'єктів виконавчого провадження

        Принцип безпосередності

Цей принцип полягає в тому, що виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішень суду, вчиняються безпосередньо державним виконавцем.

          Якщо зволікання із вчиненням виконавчих дій створює загрозу невиконання рішення, державний виконавець має право вчиняти виконавчі дії і на території, на яку не поширюються його функції, або безпосередньо не здійснювати виконання рішен­ня, а передати виконавчий документ відповідному підрозділу державної виконавчої служби в порядку, встановленому Мініс­терством юстиції України.

          Винятком із принципу безпосередності є можливість здійснення виконавчих дій іншими органами, організаціями та посадовими особами на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

        Принцип публічності у виконавчому провадженні має конституційну основу. В ч. 2 ст. 3 Конституції України закріплено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

        Органи держави здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ч. 2 ст. 6 Конституції). Це означає, що органи державної виконавчої служби як органи держави здійснюють свою діяльність із виконання рішень судових і не судових органів у загальнонародних, загальнодержавних інтересах, на захист прав громадян і юридичних осіб, тобто їх діяльність носить публічний характер. Такий характер має участь у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста, перекладача, прокурора, представників органів внутрішніх справ, опіки і піклування, інших державних органів і установ у порядку, встановленому цим Законом (ст. 7 Закону).

          Принцип оперативності

          Цей принцип забезпечує своєчасність примусового виконання рішень судових і не судових органів у часових межах шляхом найбільш повного і раціонального використання процесуальних засобів для досягнення швидкого і правильного здійснення виконання.

Переглядів: 9214 | Додав: admin | Рейтинг: 3.3/6
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Міні-чат
як ви оцінюєте роботу франківського відділу двс львівського мую

Всього відповідей: 12
Пошук
Календар
«  Червень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2024 | Конструктор сайтів - uCoz